Рецензии на фильмы и сериалы

aleksandr.fedorov
Рецензий: 331
Прислуга
"Прислуга" The Help.
За великим рахунком, картина Тейта Тейлора "Прислуга", що має оригінальну назву "The Help", заслуговує на увагу, особливо на просторах тієї низки країн, де досі, у тій чи іншій мірі, квітнуть расові забобони.
Сюжет стрічки переносить глядача у 60-ті роки ХХ століття, у час високих зачісок та спідниць-дзвіночків, коли кожна жінка виглядала відповідно статі навіть із сигаретою у руці. Однак, мінімум жіночності випадало на частку афро-американських представниць, долею яких було домашнє... Читать полностью
За великим рахунком, картина Тейта Тейлора "Прислуга", що має оригінальну назву "The Help", заслуговує на увагу, особливо на просторах тієї низки країн, де досі, у тій чи іншій мірі, квітнуть расові забобони.
Сюжет стрічки переносить глядача у 60-ті роки ХХ століття, у час високих зачісок та спідниць-дзвіночків, коли кожна жінка виглядала відповідно статі навіть із сигаретою у руці. Однак, мінімум жіночності випадало на частку афро-американських представниць, долею яких було домашнє господарство у великих будинках білих людей.
Рудоволоса Скіттер, котру виконує Емма Стоун, повертається до свого містечка після навчання та намагається доступними методами вплинути на несправедливе ставлення до темношкірих, що напівспонтанно виливається у написання книги... Звісно, це відображається на відносинахз оточенням, як на подругах та особистому житті, так і на самій прислузі...
Колективний образ прислуги у картині показаний майстерно - у той час це ті люди, від яких очікували максимальної господарської ефективності та мінімальної розумової активності.
"Прислуга" - органічна стрічка за більшістю планів, з доброю акторською грою від Віоли Девіс, згаданої вже Емми Стоун, Октавії Спенсер, Брайс Даллас-Говард, Джессіки Чештейн та інших у тому рахунку.Більше того, це зовсім не абстрактне кіно, а спрямована драма, у котрій присутні дотепні та навіть кумедні епізоди, що покликані змушувати глядача замислюватися про толерантність.
Отже, якщо розглядати стрічку тільки через призму простого прокатного кіно, то навряд чи вона матиме успіх та приверне увагу великого кола глядачів, бо, на жаль, все це значно зміщене у бік великобюджетного ширпотребу на інші, необтяжуючі теми.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 331
Мы купили зоопарк
Зворушлива до скептичних судом мелодрама.
"Ми купили зоопарк" - це моралізуюча комедійна мелодрама від Камерона Кроу. Режисер спеціалізується на родинних жанрах, тому знає, як довести мільйони домогосподарок до несамовитого зворушення.
Герой Метта Деймона - чоловік, котрий страждає від втрати дружини, але в той же час залишається добрим батьком для сина школяра та молодшої доньки, у виконанні Коліна Форда та Меггі Джонс відповідно. Настільки добрим, що навіть купує їм, замість нового будинку, цілий зоопарк з персоналом на додаток ...... Читать полностью
"Ми купили зоопарк" - це моралізуюча комедійна мелодрама від Камерона Кроу. Режисер спеціалізується на родинних жанрах, тому знає, як довести мільйони домогосподарок до несамовитого зворушення.
Герой Метта Деймона - чоловік, котрий страждає від втрати дружини, але в той же час залишається добрим батьком для сина школяра та молодшої доньки, у виконанні Коліна Форда та Меггі Джонс відповідно. Настільки добрим, що навіть купує їм, замість нового будинку, цілий зоопарк з персоналом на додаток ... Що чекатиме родину після такого вчинка.? Без сумніву, кардинальна зміна способу життя і, мабуть, неминуча розорення, оскільки утримувати диких тварин заняття не з легких та вигідних.Але це не лякає героя, що, засукавши рукави, береться до справ, параллельно поклавши око на менеджера нової власності, представленої в обличчі Скарлетт Йоханссон. Далі починається, доволі, кумедна поведінка всіх задіяних персонажів, що характеризується наявністю бажань та відсутністю рішучості. Зрозуміло, що закінчення вирішить всі непорозуміння, все відбудеться вчасно, відвідувачі будуть шалено щасливими разом з тваринами у потрібних ракурсах... бо так вимагає представлений жанр.
Взагалі, не найгірше родинне кіно, але, на жаль, трохи нуднувате, затягнуте, нав'язливо життєстверджуюче та, місцями, надлишково ванільно-сопельне. З іншого боку, кому не подобаються усілякі тварини, з котрими копирсаються відомі актори, на фоні загальної поверховості та простого сприйняття сюжету.? Отже, враження від картини "Ми купили зоопарк" неоднозначне, як то кажуть - плюс мінус. Рекомендується перегляд з ціллю внутрішньородинного підйому, моралізації неслухняних нащадків та зворушливих сліз від споглядання ідилістичних сцен.
6 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 331
Путешествие 2: Таинственный остров
Знущання над літературною спадщиною.

Шкода тих, хто не ознайомився з творчістю Жюля Верна ще з дитинства. У більшості з дорослого покоління назви його книжок викликають надзвичайно приємні та яскраві спогади про старий та добрий дух пригод.
На жаль, це все не про фільм режисера Бреда Пейтона "Подорож 2: Таємничий острів", котрий за задумкою, мабуть, був покликаний грати на тих самих нотах ностальгії. Перша картина 2008 року "Подорож до центру Землі" від Еріка Бревіга була трохи більш вдалою у художньому плані, бо під час прокату... Читать полностью

Шкода тих, хто не ознайомився з творчістю Жюля Верна ще з дитинства. У більшості з дорослого покоління назви його книжок викликають надзвичайно приємні та яскраві спогади про старий та добрий дух пригод.
На жаль, це все не про фільм режисера Бреда Пейтона "Подорож 2: Таємничий острів", котрий за задумкою, мабуть, був покликаний грати на тих самих нотах ностальгії. Перша картина 2008 року "Подорож до центру Землі" від Еріка Бревіга була трохи більш вдалою у художньому плані, бо під час прокату глядач "схавав" обидва продукти, як не дивно.
Так от, Дуейн Джонсон, як рекламна "замануха", схоже, спрацював, хоча сам по собі він актор неперебірливий та має за основного мотиватора його величність гонорар. Тому, без вагань посунувши рамки амплуа, "Скала" у фільмі няньчиться з пихатим підлітком заради родинного єднання так, що аж болісно спостерігати. Пояснення, звичайно, є - кіно ж дитяче, до чого у ньому брутальність...
Треба визнати, що картина з самого старту починає жваво розчаровувати. І чим далі, тим більше просідає здоровий глузд, сюжет відчайдушно плутається, сумбур зростає, і лише візуальні ефекти викликають саркастичну посмішку, а то і повноцінний сміх. Взагалі, нащадкам Жюля Верна варто було вимагати додаткову компенсацію за використання прав таким чином, або подавати до суду за хвору інтерпретацію першоджерела. Польоти на бджолах-гігантах були би доречними на фестивалі Rock Against Drugs, але хід задіяли у фільмі... А як вам острів, та ще й як виявилося Атлантида, котрий кожні 140 років занурюється у воду, але щоразу випірнає та встигає за означений час обзавестися жвавою флорою та фауною, а у декілька сот річного "Nautiluusа" єдина проблема - це розряджені акумуляторні батареї.! А золоті вулкани.? Навіть для дитячого кіно така купа дурниць, як у "Подорожі 2", не зовсім прийнятна.
Щодоакторів: ну, Джонсон цієї каші не псує, Луїс Гузман намагається без особливого успіху веселити, поява Майкла Кейна у образі "ексцентричного" діда залишилася, особисто для мене, загадкою, Гатчерсон весь час дратував своїм персонажем, і лише Ванесса Гадженс естетично порадувала 24 річною підліткинею у приспущених шортах.
Скажімо так, є треші гірші, але кіно за класичними пригодницькими мотивами хотілося би бачити не таким бездумним та нікчемним, та у сучасних реаліях якість кінематографічного продукту визначає касовий збір, тож варто чекати на продовження...
5 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 331
Дж. Эдгар
Цілеспрямований лідер з латентними скелетами у шафі.
Люблять американці копирсатися у своїй багатій історії з часів гуманно винищених індіанців... Однак, що приховувати, іноді з цього заняття виходить досить пристойне кіно, а якщо за справу береться сам Клінт Іствуд, майже епохальний актор а, згодом, чудовий режисер та ще й задіює у процес Леонардо ді Капріо, то самі розумієте, робота, принаймні, заслуговує на увагу.
Картина розповідає про життя та діяльність людини, котра стояла у витоків впливової правоохоронної організації, а саме ФБР, та... Читать полностью
Люблять американці копирсатися у своїй багатій історії з часів гуманно винищених індіанців... Однак, що приховувати, іноді з цього заняття виходить досить пристойне кіно, а якщо за справу береться сам Клінт Іствуд, майже епохальний актор а, згодом, чудовий режисер та ще й задіює у процес Леонардо ді Капріо, то самі розумієте, робота, принаймні, заслуговує на увагу.
Картина розповідає про життя та діяльність людини, котра стояла у витоків впливової правоохоронної організації, а саме ФБР, та майже 50 років керувала нею. Джон Едгар Гувер прожив довге та успішне життя, боровся зі злочинністю, Ку-Клукс-Кланом, заснував базу відбитків пальців, значно підвищив технічний рівень слідчої роботи тощо. Але, якщо, у той же час, копнути глибше, був фанатичним антикомуністом, був одержимий численними маніями, комплексами та властолюбством, придушував свободу слова та демократії, не соромився брудних методів впливу та, іноді, не стискався зайвими доказами вини. Також, за чутками, був масоном та ініціатором деяких темних справ. І знову ж таки, за більш переконливими чутками, був латентним гомосеком. А те, що Гувер заповів всі статки своєму заступникові Клайду Толсону, ніколи не мав дружини, чи бодай видимої коханки, довго жив з матір'ю, вже не чутки, а реальний факт.
Звичайно, співпереживати або співчувати такому головному герою будуть спроможні далеко не всі глядачі, а от спостерігати за розвитком подій... тим більше, що стрічка Іствуда не намагається ліпити "солодких образів", а просто показує його художню версію, котру можна прийняти або ні. Фільм довгий, складний, в деяких місцях він може бути трохи нудним, але аж ніяк не моралізуючим.
Ді Капріо, зображаючи як молодого, так і старого Гувера, з вагомим макіяжем на обличчі, грає звично добре.На рівні виконала довірену секретарку Наомі Уоттс. У ролі "колеги-партнера" Клайда Толсона виступив Ед Вествік, а образ матері головного героя дістався заслуженій акторці Джуді Денч.
Отже, "Дж. Едгар", доволі, любопитне кіно, що навіть через загальну неприємність та несимпатичність головного персонажа не втрачає загальної харизми та пізнавального змісту. Зрозуміло, буде цікаво не всім. Однак, вирішувати, через що варто дивитися, і чи варто взагалі - справа індивідуальна.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 331
Сначала любовь, потом свадьба
Невиразна типовість романтики.
"Спочатку кохання, потім весілля" - це абсолютно типова американська мелодраматична комедія, орієнтована на домогосподарок та невиліковно романтичних натур . На борту має відверто жалюгідний гумор та безвиразний сюжет, побудований на чистих непорозуміннях. Судіть самі: красуня Ава, котра нещодавно вийшла заміж, працює психоаналітиком та має за обов'язок звести літніх батьків, що зібралися розлучатися, бо мати раптом згадала інтригу 30-річної давнини. У спробах досягти мети дівчина не... Читать полностью
"Спочатку кохання, потім весілля" - це абсолютно типова американська мелодраматична комедія, орієнтована на домогосподарок та невиліковно романтичних натур . На борту має відверто жалюгідний гумор та безвиразний сюжет, побудований на чистих непорозуміннях. Судіть самі: красуня Ава, котра нещодавно вийшла заміж, працює психоаналітиком та має за обов'язок звести літніх батьків, що зібралися розлучатися, бо мати раптом згадала інтригу 30-річної давнини. У спробах досягти мети дівчина не нехтує будь-якими способами, у той же час забуваючи про власного чоловіка, всіляко ігнорує його та просто не дає. Саме на цьому і будується стрічка...
Загалом, неабияк проблема полягає у тому, що левова частка конфліктів у стрічці висмоктана з пальця і мізерної уяви режисера. Чи дивно, що глядач, здебільшого, не буде співпереживати героям.? До того ж, можуть з'явитися закономірні питання - навіщо та щоб що? На котрі прилетить безжальна відповідь - бо сімейне кіно. Не має значення, що не смішно, адже мило, наївно, гарненько та для усієї родини...
Чи всетак погано і не можна знайти у фільмі чогось для похвали.? Можливо актори ... ну, літні грали краще, молоді виглядали ззовні, особливо сестри. Можна обережно виділити Джеймса Броліна та епізодичного Крістофера Ллойда. Ну, і традиційний щасливий кінець ... надуманий, але декого підсвідомо радує.
Отже, якщо відкинути природне обурення тим плачевним фактом, що окремовзятий глядач нічим не зможе врятувати "Спочатку кохання, потім весілля", варто зазначити, що майже неупередженому чоловічому оку вдалося знайти бодай щось добре у цій картині.
6 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 331
Что-то не так с Кевином
Шлях соціопата.
В отличии от оригинала здесь сюжет завязан не на любви а на сомнениях. Раскрытие темы востания какая-то дичь. Главный противник вообе отстой ( если взять оригинал то там без помощи главный герой бы умер если бы ворона убили) здесь даже намёка не было на особенность ворона как такового кроме странных голосов в голове ГГ. Превращать культовый фильм во второстепенный боевик это отстойно. Очень жаль что так и не научились делать перезапуски достойными оригинала... Если бы ГГ не взял катану (ну... Читать полностью
В отличии от оригинала здесь сюжет завязан не на любви а на сомнениях. Раскрытие темы востания какая-то дичь. Главный противник вообе отстой ( если взять оригинал то там без помощи главный герой бы умер если бы ворона убили) здесь даже намёка не было на особенность ворона как такового кроме странных голосов в голове ГГ. Превращать культовый фильм во второстепенный боевик это отстойно. Очень жаль что так и не научились делать перезапуски достойными оригинала... Если бы ГГ не взял катану (ну этотяжело назвать катаной просто клинок для сепуку) которой крамсал всех на право и на лево то вообе нечего было смотреть.
7 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 331
Хардкор
Іншим словом треш.
Ідея створення картини з'явилася завдяки кліпам на пісні інді-рок-групи "Biting Elbows", котрі зняв фронтмен цієї самої групиІлля Найшуллер, він же нащадок заможного російського бізнесмена.Взагалі, знімати кіно від першої особи - це, як виклик та і ризик, як для акторів, так і для режисера, бо такий прийом вже вельми набрид глядачам. Та і проблем з екшн-сценами більш ніж достатньо вимальовується. Саме з цим і зіткнулися творці картини, тому за плином процесу довелося розробляти деяке допоміжне... Читать полностью
Ідея створення картини з'явилася завдяки кліпам на пісні інді-рок-групи "Biting Elbows", котрі зняв фронтмен цієї самої групиІлля Найшуллер, він же нащадок заможного російського бізнесмена.Взагалі, знімати кіно від першої особи - це, як виклик та і ризик, як для акторів, так і для режисера, бо такий прийом вже вельми набрид глядачам. Та і проблем з екшн-сценами більш ніж достатньо вимальовується. Саме з цим і зіткнулися творці картини, тому за плином процесу довелося розробляти деяке допоміжне обладнання. Якщо з'явиться цілком закономірне питання про те, хто втілив головного героя, відповідь проста - він знеособлений, бо представлений декількома людьми. Навіть сам режисер приймав участь у цьому дійстві.
Щодо самого фільму: сюжет простий, як дерев'яна лавка, можна навіть сказати - примітивний. Кіборг Генрі готовий на все, щоб врятувати... мабуть, свою дружину з лап блондинистого негідника-хіпстера, але це не точно. Цю саму, начебто, дружину виконала красуня Хейлі Беннетт.Соратника, вірніше (ків) головного героя чудово зігравШарлто Коплі, насправді його персонажі є набагато яскравішими за всіх інших.
Звичайно, недоліків у стрічці теж вистачає. По-перше, все-таки техніка зйомки. На жаль, глибокого занурення не вийшло, зате нудити деяких глядачів, зі слабким вестибуляром, цілком може через смикання картинки, інколи дуже активне.По-друге,раптово фільм зорієнтували, перш за все, на західного глядача, а тому оригінальна мова - англійська. Чи не ганьба для кацапського кінопрому, що так несамовито налаштований на вітчизняне.?
Отже, як для трешу фільм все-таки прийнятний. Технічний бік, хоч і постійно просідає, але не гівняний, екшену у надлишку, майже весь хронометраж, і саунди нерідко підходять під екранне дійство.
6 / 10
1 ... 3 4 5 6 7 ... 858
Наверх