Рецензии на фильмы и сериалы

Денні Оушен прославився завдяки трьом найбільшим пограбуванням в історії кіно, і ось настав час його сестри Деббі, яка щойно вийшла з в'язниці. П'ять років, вісім місяців і дванадцять днів вона виношувала за гратами дуже прибутковий план помсти і готова втілити його в життя. На що здатна ця, вийшовша з тіні, представниця відомого сімейства, і показує спін-офф "Вісім подруг Оушена". Тож зустрічайте жіночу банду мрії:Сандра Буллок,Кейт Бланшетт,Енн Хетевей,Хелена Бонем Картер,Мінді Кейлінг,Сара Полсон,РіаннаіАквафіна.Разом цим прекрасним і розумним жінкам належить провернути неможливий злочин. Компанію актрисам на екрані склали британціРічард АрмітеджіДжеймс Корден, які втілили цікаві фігури з темного минулого Деббі. І головна героїня дуже рада зустріти їх знову, оскільки їм відведена певна роль в її грандіозному плані. Яка? Сестра Оушена ніколи не розкриває свої карти, поки не зірве банк. У першій половині картини сценарій не раз спотикається і навіть здається нудним, хоча актриси своїм талантом з усіх сил намагаються загладити огріхи сценаристів. Зате друга частина фільму - саме пограбування - вийшла досить цікавою, хитрою і розумною, тільки її треба терпляче дочекатися. За жанром "Вісім подруг Оушена" є чистою кримінальною комедією; екшену і трилера, заявлених у її описі, тут майже немає. Вони прийшли взяти своє розумом і тільки розумом. А також довести всім, що жінки теж здатні провернути неймовірне пограбування, хоча кінематограф постійно переконував нас у протилежному, останнім часом звівши нанівець на великому екрані аферизм в жіночому виконанні. Нехай у них не все проходить гладко, але, як то кажуть - хто не ризикує, той не п'є шампанського.

Замечательный комедийный сериал, который радует позитивным, добрым юмором и мотивирующими на хорошие поступки сюжетами! Актёрский состав весь без исключения играет очень гармонично, профессионально и натурально, отдельно нельзя не отметить Павла Майкова, играющего главного героя, это большой профессионал своего дела. Актрисы, играющие подчинённых Макарова, так же замечательно справились со своими ролями, составив достойную компанию Павлу Майкову и радуя зрителей отличной игрой. Радует что в фильме нет чернухи, из которой последнее время состоит очень много современных фильмов. Это отличный образчик комедийного жанра!

Супергеройська сімейка дебютувала на великому екрані в 2004 році, і з тих пір глядачі різного віку з нетерпінням чекали сіквела їх пригод. За час очікування встигло вирости ціле покоління шанувальників "Суперсімейки". У другому фільмі Боб, Хелен, Фіалка, Деш і Джек-Джек - все така ж звичайна сім'я з незвичайними здібностями, і вони готові рятувати світ вдруге, вирішуючи по ходу справи свої сімейні проблеми. "Суперсімейка 2" бувочікуваним продовженням, тому у мультиплікатораБреда Бердапросто не було права на помилку. Будучи одноосібним режисером і сценаристом сіквела, що для сучасних мультфільмів велика рідкість, Берд вирішив почати "Суперсімейку 2" з того самого моменту, на якому закінчився оригінал, тобто залишити сім'ю Парров такими ж, якими вони полюбилися глядачеві. І цей простий, але геніальний хід зіграв франшизі на руку. Свій сіквел Берд умовно розділив на дві частини: сольна пригода Еластіки, яке місцями нагадує нуар, і домашня пригода містера Неймовірного, який тільки тепер розуміє, що рятувати світ набагато простіше, ніж поратися з дітьми. Охоплюючи найрізноманітніші аспекти стосунків батьків і дітей, дружин і чоловіків і звертаючись до глядача від імені сімейних цінностей, мультфільм є таким, який буде цікаво подивитися і дітям, і їхнім батькам. А найвизначнішим моментом сіквела є епічна битва Джек-Джека з єнотом. Так, звучить дивно, але це варто побачити.

Після подій "Протистояння" Скотт Ленг перебуває під домашнім арештом за участь у махачі на боці Капітана Америки. Однак раптово він отримує дуже важливе завдання від Хенка: Скотт із його дочкою Хоуп повинні врятувати Джанет, яка не може вибратись із квантового виміру протягом десятків років.На зміну епічній "Війні Безкінечності" прийшла лайтова комедія. Перший фільм про Людину-мураху, який студія планувала зняти дуже давно, не міг відзначитись злагодженою логікою подій, проте новий формат для кіновсесвіту, контраст розмірів подій на екрані, став характерною рисою зйомок Людини-мурахи. Черговий фільм "Марвел" ніби натякає на те, що немає сенсу сумувати після драматичної кінцівки попереднього фільму, тому що герої точно виплутаються із халепи. Стрічка "Людина-мураха та Оса", скрізь пронизана гумором, водночас, як відсторонена від попередніх подій, так і дає завязку для фільного акорду епопеї від "Марвел". Сюжет доволі простий і передбачуваний, однак більшого для подібного проекту і не треба.

Голлівуд продовжує запускати хітові історії про тінейджерів, що живуть в недалекому майбутньому і борються з системою. Новою спробою стартував черговий фільм-екранізація роману-бестселераАлександри Брекен«Темні уми», в якій більшість дітей загинуло від загадкової епідемії, а ті, що вижили знайшли надздібності, і уряд автоматично почав вважати їх загрозою... Одним з головних плюсів "Темних відображень" виявився його юний акторський склад на чолі з чарівною Амандлою Стенберг, яка не так давно почала підкоряти серця глядачів. Вона наділила свою персонажку Рубі величезною внутрішньою силою і великим серцем, поступово перетворюючи її з дитини на майбутнього лідера покоління. Її друзів втілили менш відомі актори. Кожен з них привніс у цю екранізацію щось своє і зіграв з душею, показавши справжніх персонажів, яким легко співпереживати. А щира історія кохання Рубі і Ліама з усіма їх незграбними моментами викликає усмішку і позитивні емоції. За відсутність у "Темних відображеннях" набридлого любовного трикутника, без якого не обійшлися більшість антиутопії про тінейджерів, окрема подяка творцям фільму. Незважаючи на супергеройськускладову, яка робить фільм схожим на останні марвелівськісеріали, вийшло досить якісно, що не завадилокритикам рознесли його в пух і прах через те, що в ньому є багато жанрових кліше, хоча режисерка Дженніфер Ювикористовувала їх з розумом і зробила акцент не на суперздібностях чи порятунку світу, а на героях, їх невинності, щирості, дружбі і сміливості. У неї вийшов зворушливий, наповнений почуттями фільм-антиутопія, від якого віє добром, чого глядачі зовсім не очікували. Разом з цим "Темні відображення" піднімають багато проблем сучасного суспільства, як расизм, який еволюціонував від кольору шкіридо кольору здібностей, і якщо у когось він незвичайний - його просто знищують або перетворюють на ручного монстра, насильство над жінками, діти-солдати, біженці і байдужість мас, байдужість дорослих, коли дітей забирають до концтабору в дусі Третього рейху зокрема. Цей науково-фантастичний екшен не боїться говорити на серйозні і недитячі теми, чим в черговий раз виділяється від більшості орієнтованих на підлітків фільмів.

Мультфільм "Астерікс: таємне зілля"- це черговий проект у серії повнометражних мультфільмів про відомих героїв. Режисерами анімаційного фільму стали Александр Астє та Луїс Кліші. Вони ж були режисерами і попереднього фільму "Астерікс: Земля богів". Це перший мультфільм, у оригінальній озвучці якого не брав участь Роже Карель, голосом якого Астерікс говорив з екрану починаючи з 1967 року. Замість нього героя озвучував актор Крістіан Клавьє, який двічі зіграв героя у фільмах.Якщо ви знайомі з мультфільмами про Астерікса та Обелікса, які почали свій шлях декілька поколінь потому, з їхньою мальованою анімацією, то перше, на що слід звернути увагу при перегляді пригод - їх нова графіка. Це другий мультфільм даної франшизи з використанням комп'ютерних технологій. Але навіть якщо не бути готовим до нового вигляду улюблених персонажів, то не слід перейматися, тут над їхньою візуалізацією добре постаралися.Незважаючи на те, що головною метою спільного творіння мультиплікаторів є розважити глядачів різного віку, його також можна вважати досить прогресивним в межах своєї франшизи. Творці мультфільму спритно висміюють або навіть тонко тролять недоліки цілком патріархального суспільства зокрема. У цілому, "Астерікс і таємне зілля" - дуже смішний, добрий і легкий мультфільм, який сподобається як дітям та і дорослим.

Через два роки після тріумфального повернення світу чарів і чаклунства Роулінгу фільмі "Фантастичні звірі і де їх шукати" на екрани вийшов його сиквел "Фантастичні звірі: Злочини Гріндельвальда", де магозоологу Ньюту Скамандеру та його друзям доведеться зіткнутися з найнебезпечнішим чарівником свого часу - Гелертом Гріндельвальдом, а на глядача чекають нові небезпечні пригоди, боротьба добра зі злом, поїздка у Францію і повернення у знайому для всіх школуГогвортс.Незграбний магозоолог-інтроверт, якому набагато комфортніше спілкуватися з тваринами, аніж з людьми, володіє чітким внутрішнім моральним компасом й добрим серцем і завжди чинить по совісті, тому на нього й покладають важливу місію. Серед нових персонажів ключові ролі в подіях сиквела відводяться давній подрузі Ньюта Леті Лестранж, яка інтригує і раз у раз виступає на передній план, братові Ньюта Тесею Скамандеру, хороброму аврору та загадковій дівчині Наджіні, яка вміє перетворюватися на змію. Кожному з них, як і всім персонажам доведеться зробити доленосний вибір: протистояти Гріндельвальду чи приєднатися до нього, і, почувши його солодкі промови, так легко помилитися. "Фантастичні звірі: Злочини Гріндельвальда" є десятим фільмом про чарівний світ Гаррі Поттера, і цей світ не перестає дивувати. Чудеса і небезпеки зустрічаються тут на кожному кроці, і, здається, що у фантазії Роулінг дійсно немає ніяких меж. Тільки вона може змусити вас відкрити рот від подиву, коли ви потрапите в будинок Ньюта в Лондоні чи у французьке Міністерство магії, і неодноразово дивувати знову і знову, представляючи прекрасних, милих і небезпечних фантастичних звірів та ще більш незвичайних персонажів. Заради таких моментів, які звертаються до тієї безпосередньої дитини, що живе всередині кожного дорослого, глядачам і подобаються фільми про її чарівний світ, в числі яких "Фантастичні звірі", й вони не розчаровують.

У 2012 році студія "Дисней"вирішила згадати 1980-90-ті роки й показати глядачам приховане життя персонажів популярних відеоігор, які щодня займаються на екранах ігрових автоматів одним і тим же, але коли ніхто не грає в їхню гру, вони подорожують по іншим іграм і весело проводять час. Ця тема виявилася настільки популярною, що принесла першому "Ральфу Руйнівнику" номінацію на "Осар", і через 6 років на екрани виходить його продовження, в якому поганий хлопець з відеоігри і його найкраща подруга гонщиця Ванілопа вирушають у величезний і захоплюючий світ Інтернету, де їхній дружбі доведеться пройти серйозне випробування. Якщо перший "Ральф" цілком ностальгував по минулому та старим відеоіграм, то його сиквел "Ральф проти Інтернетру" - це ода технологіям нашого часу, великому і всемогутньому Інтернету, який діснеївські аніматори представляють яскравим сучасним мегаполісом, а всі його алгоритми різнокольоровими антропоморфними істотами, що готові або допомогти, або нашкодити користувачеві, якщо він раптом забреде у темний куточок всесвітньої павутини Даркнет. Тому коли Ральф і Ванілопа потрапляють в мережу у них, і у глядача також, очі розбігаються на всі боки. Адже в Інтернеті є стільки всього цікавого, що складно втриматися і не відвідати його популярні платформи, соцмережі, пошуковики, мережеві ігри з змінним сюжетом, Інтернет-магазини і той самий Даркнет. Але мультфільм не обмежується цією барвистою обкладинкою. Оскільки перша частина була про Ральфа і його пошуки самоідентичності у рамках свого світу, де всі вважають його поганим хлопцем із гри, то в другій частині на перший план виступає вже Ванілопа зі своєю мрією. Приємного перегляду.

"Зелена книга"- екранізація автобіографічних заміток, записаних Ніком Валлелонгою зі слів його батька Тоні. Можливо, цей факт додає спогадам цілком зрозумілу суб'єктивність, коли оповідач має кращий вигляд за інших. У ній простий італієць Тоні Валлелонга глибший, сміливіший і сильніший від свого відомого патрона джазового піаніста Дона Ширлі, афроамериканця. Тоні вчить музиканта не відкидати чорну культуру, з розумінням ставиться до виборів товариша і, за підсумком, приймає його в свою сім'ю. У той час успіхи білої людини сприймали як індивідуальні досягнення, а чорний завжди залишався представником своєї раси. І, якщо білий підтримував чорного, то це могло здаватися якоюсь формою поблажливості. Расизм, ксенофобія "привілей" не тільки білих. Колір шкіри не має великого значення, коли мова торкається упередження і нерозуміння. Можливоцим, заснована на реальних подіях та подана у своєму вигляді, історія підкорила глядачів і критиків так сильно.

Потрящающе трогательный французский фильм, снятый без халтуры, как надо. И актёры играют хорошо, веришь им, и персонажи сами по себе раскрытые. Для главной героини оригинальное имя выбрали - Матильда, но в принципе, она и так запоминается. Смелая, откровенная и до последнего верная. Верная как своему напарнику, Леону, так и поставленным целям. Правда сестра у неё сучка. Про такую так и хочется сказать "шлюха", "шалава". Вы уж простите меня за нелитературность, сама не люблю слатшейминг, ибо считаю, что женщина сама решает с кем, как, когда и почему. Да и потому что про мужчину такое никогда не скажут. Но в данном случае эта противная особа вызывает только такие чувства. Она думала только о своей заднице. Её время вышло, а она всё качает эту жопу да качает, и не дает мультики посмотреть. Кошмар, конечно, с такой жить.
Антагонист в фильме получился интересный, с перчинкой. Импульсивный, немного странный.
Обычно отношения с такой разницой воспринимаются в штыки, как педофилия. Хотя это далеко не всегда так. Из просмотра данной картины, зрителю явно дается понять, что это история про любовь. И Леон порой сам с Матильдой ведет себя как ребенок.
Мальда всем говорит, что ей восемнадцать лет, просто молодо выглядит, чтобы снять с других лишнюю ответственность и не получать лишних отказов. Чтобы каждый в любом случае мог себе объяснить, мол, я не виноват, меня девка обманула. А вообще с такой прической она действительно выглядит взросло, но соски выдают своё.
А вот главному герою очень подходит имя Леон. Этот острый с горбинкой нос, этот взгляд...
Не могу не отметить ключевые детали. В данном случае, это молоко и растение. Но я не понимаю, разве для того, чтобы быть киллером, обязательно пить молоко? А растение, довольно неприхотливое, тоже имеет мало смысла. Такие растения растут тропическом поясе, где выпадает мало осадков, поэтому им практически не нужно ухода. Тем не менее, окружив себя растениями, или держа в доме хотя бы одно, думаю, чувствуешь себя намного лучше, живее чтоли. И не так одиноко. И в конце Матильда пересаживает растение из горшка в землю, и это напоминает могилу, памятник. Есть фильмы, в которых делается акцент только на эстетике, они сосредоточины только на ключевых детялях, а смысла в них мало. Это я называю халтурой. Специально выдумывать какую-то эстетику не надо, она при достаточном продумывании сюжета образуется сама собой. Но в хороших фильмах не грех специально добавить пару каких-то загадочных образов или символов. И вот этот чехол для гитары, в котором киллеры хранят оружие, чтобы избежать лишних подозрений...Буду теперь знать. Видела такое в фильмах Балабанова.

РежисерАдам МакКейсправедливо припустив, що провіце-президента США освітленого часу Діка Чейні мало хто чув, тому вирішив просвітити маси, знявши біографічне кіно "Влада", де разом з загадковою постаттю Чейні, відкриває завісу над закулісними інтригами людей у владі, які, прикриваючись демократією, без зайвого гомону стають унітарними правителями.В молодості Чейні постає п'яницею-невдахою, але вже тоді у нього був один важливий козир цілеспрямована та амбітна дружина Лінн, яка штовхала його вперед, не дозволяючи бути сірою посередністю. І коли він нарешті потрапив у велику політику, то знайшов у ній себе. Дік був не дурний і знав, коли потрібно мовчати, а коли говорити, і вмів пробиватися навіть до самих високопоставлених людей, що забезпечило йому вражаючу кар'єру в Білому домі. Але хотілося більшого і зупинятися на скромних посадах, які не приймають ніяких важливих рішень, ніхто не збирався. Подружжя вирішило взяти Вашингтон "штурмом", і у них це блискуче вийшло, незважаючи на те, що Чейні не став президентом. Він обрав для себе роль сірого кардинала і, поки Буш-молодший грав на публіку, перебрав на себе всю владу в одній із супердержав світу і став грати в бога.

Фентезійна франшиза "Як приборкати дракона" стала однією з найбільш успішних та улюблених глядачами, адже перетворила знаменитих лиходіїв жанру на добрих домашніх вихованців. Бажаючи не затягувати цікавий сюжет, вирішили зняти три повнометражні мультфільми, щоб історія юного вікінга і дракона Беззубика стала логічною трилогією і показала їхній шлях від малих і переляканих вигнанців до лідерів своїх видів. І теперь в "Як приборкати дракона 3: Прихований світ" на них чекає епічна подорож в той самий таємничий світ драконів, де вони знайдуть відповіді на багато питань і глянуть в обличчя своїй долі. Раніше мультфільм не міг похвалитися гідними лиходіями, але в третьому з'являється Гріммель, який використовує розум, а не силу, вміє спритно маніпулювати своїм противником і володіє декількома небезпечними драконами, які плюються кислотою, що робить його вельми гідним фінальним ворогом для вікінгів та їхніх друзів-драконів. А розумний лиходій, як відомо, змушує героїв бути розумнішими, більше думати і прораховувати свої ходи, що сприятливо позначається на побудові усього сюжету, завдяки чому розповіді вдається захопити не тільки дітей, а й дорослих.