Рецензии на фильмы и сериалы

Наступним на черзі режисером "Термінатору" виявивсяАлан Тейлор. Перед ним стояла відповідальна місія, котра могла вдихнути нове життя або ж зовсім занапастити франшизу. З такої нагоди він вирішив ризикнути, переписавши і минуле, і майбутнє. Термінатор повернувся, як і обіцяв. Нехай тепер він більше хранитель, ніж бездушна машина, від нього віє приємною ностальгією та її нещадно експлуатують, граючи на почуттях глядачів, для котрих він є одним з улюблених антигероїв. Без Арнольда Шварценеггера, дійсно, не було би цієї історії і напевно не змогла би вижити п'ята частина. Його T-800 - важлива ланка, яка зв'язуєминуле і майбутнє, і він є чи єдиним персонажем, якому тут по-справжньому співчуваєш, і хто викликає приємні емоції. Хто ж тепер Сара, заради якої всі знову ризикують життям.?Емілія Кларк, як героїня тут непогана, звісно вона не йде ні в яке порівняння з Ліндою Хемілтон, бо, напевне, жанр екшен не для Емілії. На Джая Кортні пав вибір відобразити Кайла Різа. У їхньому минулому за сценарієм багато чого змінилося, і дивлячись на них, тепер не відчувається ніякого трепіту. Незважаючи на те, що попередні дві частини франшизи виявилися не надто успішними, творці "Термінатора: Генезис" вирішили знову спробувати щастя з такою сюжетною лінією. Роль Джона дісталася Джейсону Кларку, і він непогано виглядає в образі. Також на екрані з'являється Дж.К. Сіммонс, у незвичному для себе амплуа, та Метт Сміт.
Перезапуск франшизи "Термінатор"з одного боку трепетна ностальгія з появою Арні у його легендарному образі, але з іншого - від оригіналу, канону, так би мовити, не залишили майже нічого, все йде по-новому, створюючи всередині історії якусь паралельну реальність, тому, на контрасті, у декого до п'ятого фільму можуть зменшитися шанси на вподобання.

За створення фільму "Джон Уік" вирішив взятися, подавшийся у режисери каскадер та постановник трюків - Чад Стахелскі. Зрозуміло, що вибрав він для дебюту рідний для себе жанр бойовика, от тільки сценарій трохи підкачав.
Спершу герой кінострічки аж ніяк не нагадує великого кілера у відставці, але й сім'янином його назвати можна з натяжкою. А от коли сюжет доводить його до повернення старих звичок, Джон Уїк виявляється не в такій вже й поганій формі. У головній ролі виступивКіану Рівз. Спершу він начебто грає драму, але потім все зводиться лише до того, що персонаж вбиває всіх, майже, без розбору з кам'яним обличчям. Здавалося би, що героя спровокували, але більше схоже, що йому просто потрібен був привід зірватися з ланцюга. Як не дивно, російського мафіозі у цій історії грає шведМікаел Нюквіст, хоча хто їх тільки не грав... Його Вігго міг би стати відмінним антагоністом, тим паче зовнішність підходить, але персонаж прописаний так, що нагадує простого боягуза, що ховає себе та негідника сина за спинами десятків найманців. Виглядає переконливокілер у виконанніВіллема Дефо зі своєю коронною зловісною аурою. Непоганий екшен показала Едріанн Паліки, яка відчуває себе все більш впевнено у цьому жанрі.
Дебютна кінокартина Стахелскі, весь час, з усіх сил намагається виїхати за рахунок трюків та екшену, тим паче, що знімати йому допомагав інший постановник - Девід Лейтч. А от музика, підібрана зі смаком, і саунд від Меріліна Менсонавідмінно підходить до відеоряду. Натомість,мізерні діалоги, що схожі на не зовсім вдалі імпровізації акторів, швидше намагаються пов'язати між собою розбірки головного героя, видаючи все за цілісний сюжет.Більшість фраз, особливо ті, котрі вимовляються з усією серйозністю, мимоволі викликають посмішку. Майже весь хронометраж фільм розгойдується, і фінал цілком логічно завершуєпомстуДжона Уіка, котра вийшлаз-під контролю. Хоча, може, для колишніх кілерів це така психологічна терапія - після якоїсь втрати випустити пар на всіх, хто під руку попадеться.

Режисерське крісло у сіквелі "Супер Майк XXL" зайняв асистент та продюсер Стівена Содерберга - Грегорі Джейкобс, так що продовження пригод групи стриптизерів з Флориди мало виявитися у надійних руках та, навряд чи, розчарувати тих, хто перебував у захваті від першої частини.
Наситившись розміреним життям, Супер Майк повертається до своїх давніхколег, щоб взяти участь у змаганні з чоловічого стриптизу. Але поки вони доберуться до місця призначення, їм доведеться пережити кілька пригод та згадати, ким кожен з них є у душі. БезЧеннінга Татумане було би сиквела, його герой - необхідна ланка, на котрій тримається вся історія. Компанію Татуму у фільмі складають: Джо Манганьєлло,Метт Бомер,Адам Родрігес та Кевін Неш. На жаль, продовження обійшлося без Далласа у виконанніМеттью Макконахі. З жіночого складу виділяються Ембер Херд, котра втілила дівчину "free spirit", та Джада Пінкетт Сміт у чудовій формі та образі граючої за своїми правилами героїні.
Якщо перша частина була в основному про персонажів, їхні стосунки, прагнення Майка до чогось більшого, то "Супер Майк XXL", практично повністю, від цього позбувся. Тепер глядач баче щось легке, з добрим набіром танцювальних номерів та балачок. Часом стрічка нагадує якусь рефлексію про те, чого хоче жінка, з наочною демонстрацією того, як їй це дати.
У результаті, у Джейкобса вийшла така собі ультрафеміністично-драматична комедія, частково у стилі роуд-муві.

Фільм "Мисливці на гангстерів" здається абсолютно не схожим на класичне гангстерське кіно. Скоріше це супергеройський комікс на тему, знятий у сучасному стилі про непереможних захисників закону.Саме так, вся стрілянина і численні повороти сюжету, дуже схожі на повороти крутої графічної новели - Америка 40-50-хх, час розквіту злочинності та корупції, мафія перейшла від бутлегерства до наркобізнесу, і Лос-Анджелес - один з найблискучіших і водночас найбільш загрузлих у цьому міст світу... Фільм є коктейлем старого гангстерського кіно і сучасного екшену з усіма принадами спецефектів. Чисельні перестрілки, розбірки та переслідування на ретро-автомобілях не дають розслабитися та тримають біля екрану.
Як виявилося, стрічка знята на основі реальних подій. У проекті фігурує Міккі Коен - злочинець, без перебільшення, одіозний, історична персона, що справді була босом ЛА у 50-х роках. Його грає Шон Пенн, образ холоднокровного, безжального та цинічного господаря міста вдається йому, досить, впевнено. Протистоїть йому сержант О'Мара - чесний коп, у минулому герой війни, що мріє про місто чисте від поганців. Він береться за справу з усім натхненням, на яке здатен, набравши групу з копів, яких не особливо полюбляють в управлінні поліції... Персонаж Джоша Броліна світиться майже у кожному епізоді, будь то екшн-сцена чи звичайний діалог, але драматична історія його життя також привертає увагу. Великий плюс Райану Гослінгу, котрий знову у ролі неймовірно крутого хлопця.Приємно знову побачити на екрані Джованні Рібізі, що часто грає персонажів другого плану, але, деколи, вони виходять краще головних героїв. Детективи зіграні Майклом Пенья та Робертом Патріком, також підтримують атмосферу фільму їх драмами та вміннями. Необхідно виділити Емму Стоун, котрій пасує образ голлівудської німфи - яскравої та грайливої Грейс.
Сценарій Уілла Білла, не є сильним місцем цієї картини, складається враження про його недоопрацьованість. Попри це, режисер Рубен Флейшер створив драйвовий та динамічний кримінальний бойовик, з добре відтвореною атмосферою 40-50-хх, чудовими декораціями та ефектами, здатний привернути увагу глядача.

Фільм "Янгол-охоронець" можна назвати сольним дляТіля Швайгера,адже він виступив режисером, продюсером, головним героєм, доклав рук до сценарію та залучив до зйомки власну доньку Луну. Слідомза тенденцією повернення старих зірок у Штатах, Швайгер запросив до свого творіння цілу плеяду німецьких акторів: Кароліну Шух, Моріца Бляйбтройя, Хайнера Лаутербаха, Райнера Бока, Ральфа Херфорта, Тіма Уайлда, Акселя Штайна, Міккі Хардта та інших.
Стрічка вийшла цікавою та захоплюючою. Кількістю "батальних" сцен вона бє єропейські рекорди. Головний герой розстрілює десятки бандитів та групи спецназу одна за одною. Але, попри надмірність цих сцен, фільм залишає актуальність та сюжет не втрачає захопливості. "Янгол-охоронець" зав'язується з драми 15-річної дівчинки Ніни, котра стала свідком злочину, чим перейшла дорогу нечистому на руку, ексцентричному мільярдеру. Вона потрапляє у програму захисту свідків, де знайомиться зі своїм рятівником Максом...Хоча це є діагнозом багатьох екшенів, до кінця фільму важко зрозуміти на чиїй стороні законники. Фільм не дає нудьгувати, сюжет гармонійний та емоційний - це типове європейське кіно з голлівудськими амбіціями. Студія Warner, разом з Тілем Швайгером не підвела у створенні чутливо-захопливої картини за, частково, класичним сюжетом з якісними спецефектами. Атмосферу підтримують композиції OneRepublic та Linkin Park. Та ще здалося, що у фільмі присутньо на краплину більше душевності, ніж у голлівдських зразків.

"Кохання по дорослому" - це спін-офф фільму Джудда Апатоу "Трішки вагітна" 2007 року у його ж авторстві, але де у чому фільм, достатньо, самобутній та незалежний. Кіно про кризу середніх років, такої собі американської сімейки, яка переборює різного роду обставини та перешкоди, котрі встають на їхньому шляху до сімейного добробуту, небажання дружини усвідомити, що їй вже 40 та чоловік, який намагається переконатися, що не все у цьому віці так погано.
На диво, веселять постільні сцени та грубі вислови, які, час від часу, дивують непередбачуваними зворотами, хоча ними фільм, здається, перенасичений. А ще це виводить кіно з категорії сімейного. Такожрежисер зауважує на турботі пари про своє існування: заняття спортом, боротьба з електронікою, здорове харчування. Все це, відображає здоровий спосіб життя та культуру тіла, що здобувають популярність в останні часи. Фільм пронизують комедійні конфлікти між музичними стилями та особистостями.
Взагалі в "This is 40", окремо від загальної сюжетної лінії, існують дві інші - робочі відносини головних героїв - Піта у студії та Деббі у магазині, що додає значну кількість другорядних персонажів, але яких... В епізодичних ролях:Меган Фокс, Шарлін Йі,Кріс ОДауд,Джейсон Сігел,Джон Літгоу,Альберт Брукс,Грем Паркер - зірка рок-н-ролу 70х з групою "The Rumour", Біллі Джо Армстронг - соліст "GreenDay".
За жанром "Кохання по дорослому" - мелодраматична комедія, як з вдалими та і навпаки жартами, котрі інколи, навіть, викликають сум. Картину дивитися легко, загальнаробота на стійку четвірку, події підіймають настрій, найкраще підійде парам різного часового досвіду та просто дорослим глядачам.

Кривава сатира та міжособистісні конфлікти - стали фішкою Мартіна МакДони. Колоритні персонажі готові любити, ненавидіти та навіть повбивати одне одного, і цих поворотів сюжету вистачає до самого фіналу. Режисеррозуміє важливість екшену для типового глядача, він запозичує деякі мотиви уТарантіно, але не залишає свого фірмового стилю, заснованого на конфлікті. Повна фатальність сюжету зливаються з якоюсь витонченою комедійністю, і це неповторне явище викликає повне захоплення.
Починається "Сім психопатів" з чорного гумору, потім зявляється неймовірно загадковий персонаж і понеслась
Безумовно, особливої уваги заслуговує неперевершена акторська роботаКоліна Фаррелла, його герой перспективний письменник Марті страждає від великої кризи, і поступово починає спиватися. Він намагається побудувати сценарій на семи різних історіях, але поки має у своїй уяві лише один "зразок". Зовсім не відстають Сем Рокуелл з образом бадьорого Білла та Крістофер Уокен - меланхолічно-заворожуючого Ханса. Також у складі є, неперевершений у своїй брутальності, нестаріючий Вуді Харрельсон у ролі мафіози Чарлі таТом Уeйтс, що зіграв чутливо-жорстокого Захарію. Епізодичні ролі теж майстерно відпрацьовані трохи менш відомими акторами.Значна кількість харизматичних героїв зробили фільм, по-справжньому, незабутнім, так як кожен персонаж детально прописаний МакДоною і є повністю самобутнім. Авторзнаходить нові ідеї та супровід із безлічі жартів. Це не просто гра зі злочинністю чи фільм-кліше в контексті письменницької одержимості, тут є фантазія, що перетворює "Сім психопатів" на дивне поєднання вимислу та реальності, котре потребує певного аналізу та розуміння. Наприклад, у фільмі проглядається одне з найголовніших питань суспільства - хто з нас є нормальним, а хто не зовсім.? У підсумку - картина є міксом комедії та драми, екшену та детективу, вона повна загадок, неочикуваних перебігів подій та дуже чорного гумору. Якщо ви шанувач всього цього, чи чогось зі згаданого - то ваш фільм!

Всім відомо, що демократичні устрої не менше корумповані, ніж будь-які інші, хіба що вони більше обережні та приховані.Брудна білизна політиків часто спливає за рахунок приватних детективів та папараці. Певно, про це подумали і Аллен Хьюзта Браян Такер, вирішивши створити на такій основі сюжетсвоєї картини.
Фільм "Місто пороку" можна назвати кримінальним детективом чи політичним трилером. Песимістичний сюжет, спойлери та незліченна кількість слів на букву "F" наближають картину до нуару 60-70х років. Іноді, такі фільми називають нео-нуаром. Стрічка приваблює своїми загадками, сукупністю неочікуваних поворотів та хитросплетінь. Звичайно, декому все здасться нудним, бо динаміка часто змінюється разом з наступним доказом або поворотом сценарію. Насправді, напруга присутня до кінця фільму, хоча про дещо можна здогадатися раніше запланованого авторами часу.
У показаному місті процвітає несправедливість, колишній поліцейський Біллі Тагарт шукає спокути та помсти, після того як двічі перетнув лінію закону, та потрапив під крило найвпливовішої фігури мера Ніколаса Хостетлера. Одного дня Біллі отримує легке завдання, але виявляється, що не все є так просто, і понеслося Мабуть, одною з головнихідей сценарію є переконання, що навіть хороші хлопці мають свої темні боки.
Акторська гра є першокласною - Марк Уолберг та Рассел Кроу зробили свою роботу на відмінно. Приємно знову побачити Уолберга у серйозній ролі.Кетрін Зета-Джонсвиправдалася за попередні некращі образи, Алона Талдодала своєю епізодичністю певного шарму для картини, другорядний персонажДжефрі Райта комісар поліції - також на рівні.
Отже, фільм "Місто пороку" потребує уваги та сконцентрованості під час перегляду, екшену у ньому не багато, але стрічка захоплює своїми неочікуваними поворотами сюжету.

Фільм "Реальні хлопці" був дебютом посереднього актора Фішера Стівенса, як режисера. За сценарій взявся такий же, на той час, новачок - Ноа Хейдлом. Разом, у своєму проекті, вони застосували величезну кількість кліше кримінального кіно та, несподівано, залучили зіркову стару гвардію. За допомогоюметрів, картина змогла трансформуватися з незамислуватого криміналу у трагікомедію. Звичайно, що фільм повністі завдячує увазі зірковому складу, а саме - Аль Пачіно, Крістоферу Уокену, Алану Аркіну та Марку Марголісу, адже в них кінонагород більше ніж в найвисокооплачуванішого голлівудського топу.
Сутність картини можна окреслити, як експрес-огляд гангстерського кіно минулого століття, таку собі невелику пародію акторської бутності на саму себе, використовуючу дещо критичний скептицизм.Разом з тим, кіно, мабуть, віддає шану давнім, славним рокам.
Зрозуміло, що без розчарувань не обійшлося - наприклад - часті перепади сюжету від серйозної лінії до повного безглуздя. Можливо, у таких прийомах була задумка сценариста, хто знає... Будь що, робота старої команди, їх стиль неймовірним чином згладжує незвязні епізоди.
Загалом, фільм "Реальні хлопці", цілком, має право не тільки на увагу, а й на присутність деяких серйозних істин справжньої дружби, сімейних відносин, плинності життя тощо.

Отже, маємо зловісну королеву Равенну, її пророче дзеркало, непорочну та чисту Білосніжку, мисливця за головами, магію, підступність, таке інше. Як стає зрозумілим, сюжет фільму "Білосніжка та мисливець" трохи відходить від класичної версії, і це додає бажаної похмурості. Дечим кінострічка дивує. Але не зовсім так, як очікувалося. Не можна не відзначити створену у фільмі картинку - деталі казкового світу передані чітко зі здоровим застосуванням фантазії, додатки до образів, котрі вимагали допомоги з боку комп'ютерної графіки зроблені добре і ,насправді, посилюють враження. Безперечно, можна виділити переконливу груШарліз Терон - зіграла дуже переконливо, переданий нею образ емоційної королеви, мабуть, затьмарював всіх інших акторів. Але, водночас з позитивними складовими, уфільмі відчувається деяка нескладність. Різка зміна подій та кадрів трохи плутає глядача та не додає зрозумілості подіям. Можливо, цей факт пов'язаний з недостатнім досвідом режисера Руперта Сандерса.
Отже, всю казкову атмосферу глядач має змогу відчути, скоріше, за допомогою добротного візуалу, а не з самого сюжету та, як там що, стрічку "Білосніжка та мисливець", все одно,варто подивитися.

Провідні анімаційні студії вибухнули черговою яскравою казкою з незовсім типовим сюжетом. Історія "Brave" розповідає про життя молодої принцеси Меріди - рудий промінь з запальним характером, що засяяв серед прекрасних гір Шотландії. Вона абсолютно не згодна миритися зі своїм майбутнім статусом, пов'язаним з престолом, та поводиться всупереч королівським традиціям.
Аніматори чудово попрацювали над графікою, персонажами та зображенням. Картинка вийшла чарівною, так, саме такою, деталізація зовнішніх виглядів та казкових локацій Шотландії на рівні.
Як і у кожній казці, у мультфільмі задіяна містика та магія, добре розкриті герої, таємний дух лісу, щось неймовірне та страшне. Звичайно, завжди можна причепитися до якихось деталейсценарію та, навіть у такому випадку, це не затьмарить враження, котре залишає фільм.
Картина "Відважна" "зайде" людям будь-якого віку ще й тому, що крім вищезгаданого має потужний набір азів моральних цінностей.

Чи складно перегравати вже культові ролі та експериментувати над фільмами, які вже встигли полюбитися мільйонам.? Тим більше для новачка у цій справі - режисера Марка Вебба.? Одне припущення точно вірне - необхідно дуже старалися, так як потрібно перестрибнути вже запущену епопею людини-павука, тим паче, що з проекту пішли основні виконавці через різного роду розбіжності. Але було прийнято рішення створити нову історію про супергероя. Сюжет не сильно змінився, змінилися його втілювачі. ПередісторіяПітера Паркера колишня - сирота, якого виховали дядько і тітка. Він цікавиться наукою та добре вчиться, також у лабораторії його кусає радіоактивний павук, що, з тих пір, перевертає його життя... Хіба що автори торхи змінили підхід до трюків з павутиною - вони стали не наслідком мутації, а розробкою головного героя. Щодо основного виконавця -вибір пав на Ендрю Гарфілда. Чи впорався він - кожен глядач вирішить сам.
По загальним враженням, фільм "Нова людина-павук" відрізняється від перших трьох, в основному тому, що вони були першими, і, звичайно буде відрізнятися від наступних, в основному, завдяки іншим персонажам, графіці та режисерським баченням.

Звичайно ж, не можна не згадати про фільм Верховена 34-річної давнини. Скоріш за все, автори ремейку не дуже хотіли, щоб їх твіріння порівнювали з проектом 1990-го року, може, навіть, навпаки. Створюється враження, що тут більше конкуренція часів і спецефектів. Світ майбутнього. У ньому все зовсім інакше влаштовано, а головне - у світі існує величезна колонія, мешканців котрої сильно гнітять. Один з них - Даг Куейд - простий робітник, який має звичайне життя, котре його цілком влаштовує. Єдине, що його іноді бентежить - це дивні кошмари...
Свого часу, творці фільму стверджували, що це зовсім не ремейк, можливо модернізована версія, а краще - новий погляд на сюжет. Але, напевно, що всі, хто бачив фільм 1990 року, буде з неминучістю порівнювати їх. Требасказати, що робота 2012 року, доволі, якісний фантастичний бойовик. Тут вся класика жанру: неймовірні трюки, прудкі красуні з мейкапом, батальні сцени і, звичайно ж, ідея допомоги людям.
"Згадати все" - екранізація роману Філіпа К. Діка "Заради вас ми можемо згадати все" про клерка-невдаху Куейда, який мріє потрапити на Марс на фоні боротьби з собою. У першому фільмі ця боротьба головного героя відчувалася більш сильніше. Але з іншого боку, складно сказати, наскільки це важливо для кіно такого жанру. Коли на початку фільму починаєш розуміти можливе продовження сюжету, з'являється інтрига, але у процесі перегляду напруга трохи спадає, і весь сенс передається величезній кількості бійок та фантастичних сцен. Можливо, це пов'язано з другим підходом до сценарію: недарма автори фільму 1990 року 10 років працювали над сценарієм, а Кроненберг написав 12 його варіантів - це принесло свої плоди.
Під час перегляду оновленої картини раджу просто насолоджуватися фантастичним видовищем у класичному стилі, особливо не шукаючи глибинного сенсу.

З кожним роком виходять в прокат багато фільмів одного і того ж жанру - романтична комедія. І власне кажучи, більшість з них настільки низькопробні, що даний жанр вже жахливо опошлити. Як правило, вони однакові від початку і до кінця. Від акторів з посередньою грою і симпатичними мордочками до хеппі енду з прекрасним майбутнім і вульгарними жартами. Ці фільми орієнтовані на ту частину населення, про яку не хочеться знати.
Звичайно, побачивши жанр стрічки "Селеста та Джессі назавжди", відразу з'являється упередження, але цього разу його варто подолати. Сюжет розповідає про молоду пару, тобто вже колишню, яка протрималася 6 років у шлюбі. По-факту, вони все одно продовжують жити під одним дахом та мають, напрочуд, дружні відносини Здавалося би - остаточний розрив, і кожен повинен шукати своє щастя, та де там...
Зняв фільм режисер Лі Толанд Крігер і, треба визнати, досить вдало.Є дуже багато кіно про кохання, але мало про розставання.
Вийшла кумедна історія про те, як потрібно пережити свої почуття. У центрі уваги героїня, впевнена кар'єристка, котра усвідомлює свою залежність від тієї людини, яку сама й кинула. Самий складний момент для неї - це не стільки думка про втрачене спільне щастя, скільки складність бути знову з кимось. Адже, помиляючись раз, завжди боїшся зробивши ту саму помилку у відносинах ще, при цьому розуміючи, що знову самотній, та що треба знову шукати когось. Але завжди повинен бути "інкубаційний" період. Фільм саме про це. Про те, скільки дурниць людина переживає, намагаючись залікувати рану залишену розчаруванням. Комусь здасться, що фільм закінчується не так, як очикувалося, адже у таких кінострічках повинен бути щасливий фінал, тим більше, з огляду на оптимістичну назву - "Селест і Джессі назавжди". Але фільм починається саме з того моменту, коли головна героїня розуміє, що у неї розбите серце і закінчується, коли вона вже може рухатися далі. Це стрічка не про любов, а скоріше про її наслідки. При пергляді радує те, що відсутня жахлива вульгарність, присутній дорослий гумор, немає дурних персонажів і все у міру мило та приємно.

Визнаний ветеран трилера Джон МакТірнен створив дійсно напружений військово-психологічний детектив з яскравим кастом та продуманим сюжетом. У "Базі Клейтон" все з самого початку виглядає загадково. Рейнжери-піхотинці під керівництвом сержанта Уеста, під час військового навчання, взяли і перемогли один одного. Для з'ясування обставин інциденту запрошують дуже хитрого та мутного "агента у минулому", котрий має працювати над ним у тандемі з амбітною, та від того не менше привабливою, капітанкою. І ось звідси, власне, починаються основні події, у яких ще спробуй розібратися - що до чого та хто кого. Версія одного перебігу подій покличе за собою іншу, що, врешті решт, змінюватиме представлення зовсім у іншому світлі. Позитивно те, що моменти продумані і дивитися кіно цікаво. Стрічку не можна назвати дуже динамічною, але розкрутка сюжету, з поверненням до одного і того ж епізоду під різними кутами, роблять її достанньо напруженою. Пара, що втілила головних героїв, Траволта-Нільсен виглядала чудово. Можна відзначити Рібізі та, безумовно, Л. Джексона.
"База Клейтон" сподобається шанувальникам інтелектуально зважених трилерів з голлівудськими фіналами. Шкода, що, свого часу, фільм не був оцінений у прокаті.

Цикл книг Джек Річер від Лі Чайлда відомий по всьому світу, за одною з них під назвою Один Постріл, і знято фільм. Та у паперовому варіанті головний герой не зовсім схожий на Тома Круза, але відповідає герою стрічки - військовому детективу, котрий колесить по штатах, без жодних документів, людина-ніхто, людина невидимка. Він скептичний, уважний, харизматичний, дещо вразливий, сильний морально та фізично. Ось ці основні риси Круз втілив просто вражаюче, трохи відійшовши від своїх типових образів. Як не дивно, фільм залишає враження, з великим вкладом в це саме центральної постаті актора.
Картина є дебютом у якості режисера Крістофера МакКуоррі, хоча він є не останньою людиною на голлівудських пагорбах, адже відомий як видатним сценарист достатньої кількості зіркових проектів. Та й з Крузом він попрацював вдосталь.
Можна запевнити, що дебют повністю вдався.
Отже, заплутаний клубок подій, починає розмотуватися, нитка за ниткою; злодія, начебто, знайдено... і от тут сюжет поступово приводить до загадкового Джека Річера та висвітлюєідеалістку-реалістку - адвокатку Хелен. І вже після цього починається екшен. Справжнє обєктивне розслідування. Найбільший ворог підозрюваного стає одночасно його суддею та детективом, розслідуючи цю справу. Постійні відступи до уяви та інтуїції, короткі сюжети про вбитих та вбивцю - цей перевірений голлівудський прийом, що як слід розбавляє сюжет, надаючи йому драматичності і утримує глядача біля екрану.
Негативні ролі також треба вміти грати і Вернеру Херцогу це цілком вдалося. Одною з кращихепізодичних персоналій є, мабуть, провокативна Сенді у виконанні Алексії Фаст.
Бойовик, детектив, драма, екшен, мілітарі та трішки прагматичного, подекуди чорного гумору, який надає фільму особливого шарму - це все про "Джека Річера". Стрічказахоплює сюжетом та якісною реалізацією.