Приквел, що наздогнав оригінал за 33 роки.
Картина Рідлі Скотта "Прометей" багата на буйство відтінками змісту, фарбами далеких планет, похмурими глибинами космосу, питаннями віри та призначення людства, а також походження небезпечних монстрів, котрі як біологічна зброя здатні стерти у порох цивілізації. Вражень від перегляду багато і деякі з них різновекторно спрямовані та нагадують уламки величезного дзеркала, що розлетілися у різні боки по умовному простору уяви. Можна спробувати зібрати їх докупи, щоб скласти якесь загальне зображення.
Хоча стрічка і має явний філософський характер, насправді більше тяжіє до представника жанру фантастичного екшену. Всі глибинні метафори, питання світобудови та буття, використовуються тут лише як підручні засоби блокбастеру. Було би дивно, якби було по-іншому... Погодьтеся, набір достатньо звичний - космічна експедиція, де вчені готові на все, заради знань, капітан та пілоти до самопожертви, заради цивілізації, хитромудрий андроїд, що має приховану мету, вмираючий інвестор, що розраховує на безсмертя... І, як скріплюючий фактор, питання на кшталт - "Де ж бог, якщо нас заснували інші.?" та "Але ж їх теж хтось породив.?" Звісно, фільм стимулює розум до міркування, але чи не задавалась більшість такими питаннями і без "Прометею".? При цьому, сюжет стрічки не виглядає ідеально збалансованим, дещо тягнеться в нікуди, дещо провисає, не на все те, що відбувається на екрані дається гідна відповідь. А от у поганій грі, натомість, дорікань немає. Андроїд Фассбендер - переконливий, Нумі Рапас - напориста, Шарліз Терон - граціозна, Гай Пірс - невпізнаваний. Чужий світ показаний чудово, хоч і дещо обмежено панорамними кадрами та кремнієвою бурею. Що стосується частки жахів, то картина зосереджена на них менше, ніж основна дилогія, а можливо вже сприйняття таких сцен притупилося з часом.
Отже, "Прометей", навіть при наявній недосконалості та схематичності, все одно залишається видовищним проектом, котрий додає вражень. І цей козир здатний зіграти важливу роль щодо вибору глядача. Стрічка містить достатньо сюрпризів, добротний візуал, що супроводжує подорож в інший світ, чудовий склад виконавців та майже повну відсутність нудьги. Гарного перегляду!
Хоча стрічка і має явний філософський характер, насправді більше тяжіє до представника жанру фантастичного екшену. Всі глибинні метафори, питання світобудови та буття, використовуються тут лише як підручні засоби блокбастеру. Було би дивно, якби було по-іншому... Погодьтеся, набір достатньо звичний - космічна експедиція, де вчені готові на все, заради знань, капітан та пілоти до самопожертви, заради цивілізації, хитромудрий андроїд, що має приховану мету, вмираючий інвестор, що розраховує на безсмертя... І, як скріплюючий фактор, питання на кшталт - "Де ж бог, якщо нас заснували інші.?" та "Але ж їх теж хтось породив.?" Звісно, фільм стимулює розум до міркування, але чи не задавалась більшість такими питаннями і без "Прометею".? При цьому, сюжет стрічки не виглядає ідеально збалансованим, дещо тягнеться в нікуди, дещо провисає, не на все те, що відбувається на екрані дається гідна відповідь. А от у поганій грі, натомість, дорікань немає. Андроїд Фассбендер - переконливий, Нумі Рапас - напориста, Шарліз Терон - граціозна, Гай Пірс - невпізнаваний. Чужий світ показаний чудово, хоч і дещо обмежено панорамними кадрами та кремнієвою бурею. Що стосується частки жахів, то картина зосереджена на них менше, ніж основна дилогія, а можливо вже сприйняття таких сцен притупилося з часом.
Отже, "Прометей", навіть при наявній недосконалості та схематичності, все одно залишається видовищним проектом, котрий додає вражень. І цей козир здатний зіграти важливу роль щодо вибору глядача. Стрічка містить достатньо сюрпризів, добротний візуал, що супроводжує подорож в інший світ, чудовий склад виконавців та майже повну відсутність нудьги. Гарного перегляду!