Прометей

Фанатично віддані своєї справі вчені заразили ентузіазмом вмираючого голову величезної корпорації, і ось вже дослідницький космічний корабель з командою фахівців вирушає у далеку місію з пошуку засновників людства. Однак, добрими намірами, як відомо, дорога в пекло вистелена... Саме так можна означити зав'язку фантастичної стрічки Рідлі Скотта "Прометей".
Одна з головних ролей була доручена шведській акторці Нумі Рапас, її героїні доводиться демонструвати неймовірну завзятість до виживання разом зі стійким бажанням відшукати сліди існування "батьків-творців". Але, з розвитком події, вона змушена шукати відповіді на більш актуальні питання, наприклад - мету виникнення вкрай небезпечних істот.Та безумовною прикрасою фільму є інша відома виконавиця - чарівна Шарліз Терон. Майкл Фассбендер органічно передав образ андроїда Девіда.
Маститому режисеру властиво в деталях створювати та відображати переконливу атмосферу дійства, що відбувається на екрані. Похмуре середовище на далекій планеті, що зберігає смертельну загрозу людству, з відповідними краєвидами - це тільки зовнішня обгортка картини. "Прометей" - масштабний проект, видовищний, напружений та динамічний. Однак, дійсно захопливих епізодів небагато, як і непередбачуваних сюжетних ліній. Під час перегляду не залишає відчуття, що Скотт не ставив собі за мету вихід за рамки, означених ним же, стандартів. Тим не менше, вони більш ніж витримані, на численних шанувальників науково-розважальної фантастики з філософським підтекстом враження справлено і стабільний прибуток від прокату отриманий.

Рідлі Скотт - давній майстер у створенні науково-фантастичних кінопроектів, і деякі з них стали загальновизнаними та, навіть, культовими. Ще до моменту виходу "Прометея" між фанатами жанру та простими глядачами точилися суперечки: по-перше, чи буде він приквелом до "Чужого", по-друге, чи зможе повторити ті самі відчуття та атмосферу.? Після перегляду стає зрозуміло, що, за хронологічним та логічним критеріями, по першому питанню - так, а от сприйняття інше, хоча і не гірше.
Так от, екіпаж космічного корабля, під назвою "Прометей", що вирушає на пошуки творців людства. Ймовірно, вони очікують знайти високорозвинених прагматичних істот, не розраховуючи на жодну ворожість з їх боку. Та дарма. Натрапивши на загадковій планеті на сліди їх перебування, ніхто і не підозрює, що вони створили щось куди страшніше та агресивніше, ніж людство...
Ймовірно, основним мотивом стрічки, за задумкою режисера, повинно було стати питання щодо походження розумного життя на Землі. Де істина - у теологічній теорії, дарвінізмі чи втручанню зовні? Фільм намагається відхилити завісу таємниці, але, звісно, не до кінця, надавши глядачам можливість самим вирішувати до чого схилятися. Декому такий хід здасться недоліком картини, декому - навпаки. Художнє кіно не повинно в таких серйозних питаннях спиратися на домисли або нав'язувати необгрунтовані висновки.
Задіяний акторський склад, досить солідний. Нумі Рапас тримається впевнено у рамках жанру фантастики. Шарліз Терон - звично гарна та велична, Майкл Фассбендер - переконливий у ролі андроїда, цинічний та трохи зловісний. І нарешті, візуальна складова. Повернення до "Чужого" варто було чекати так довго хоча би заради удосконалення графічних технологій. На той час, вони використані на найвищому рівні, все виглядає органічним та детально опрацьованим. "Прометей" вражає реалістичністю, масштабністю та відповідністю кожного ефекта.
Отже, не дивлячись на певну суперечливість картини, вона змогла зацікавити багатьох глядачів, і через вказану попереду ознаку у тому рахунку. Видовищний представник якісного голлівудського кіно, знятий визнаним майстром жанру.

Картина Рідлі Скотта "Прометей" багата на буйство відтінками змісту, фарбами далеких планет, похмурими глибинами космосу, питаннями віри та призначення людства, а також походження небезпечних монстрів, котрі як біологічна зброя здатні стерти у порох цивілізації. Вражень від перегляду багато і деякі з них різновекторно спрямовані та нагадують уламки величезного дзеркала, що розлетілися у різні боки по умовному простору уяви. Можна спробувати зібрати їх докупи, щоб скласти якесь загальне зображення.
Хоча стрічка і має явний філософський характер, насправді більше тяжіє до представника жанру фантастичного екшену. Всі глибинні метафори, питання світобудови та буття, використовуються тут лише як підручні засоби блокбастеру. Було би дивно, якби було по-іншому... Погодьтеся, набір достатньо звичний - космічна експедиція, де вчені готові на все, заради знань, капітан та пілоти до самопожертви, заради цивілізації, хитромудрий андроїд, що має приховану мету, вмираючий інвестор, що розраховує на безсмертя... І, як скріплюючий фактор, питання на кшталт - "Де ж бог, якщо нас заснували інші.?" та "Але ж їх теж хтось породив.?" Звісно, фільм стимулює розум до міркування, але чи не задавалась більшість такими питаннями і без "Прометею".? При цьому, сюжет стрічки не виглядає ідеально збалансованим, дещо тягнеться в нікуди, дещо провисає, не на все те, що відбувається на екрані дається гідна відповідь. А от у поганій грі, натомість, дорікань немає. Андроїд Фассбендер - переконливий, Нумі Рапас - напориста, Шарліз Терон - граціозна, Гай Пірс - невпізнаваний. Чужий світ показаний чудово, хоч і дещо обмежено панорамними кадрами та кремнієвою бурею. Що стосується частки жахів, то картина зосереджена на них менше, ніж основна дилогія, а можливо вже сприйняття таких сцен притупилося з часом.
Отже, "Прометей", навіть при наявній недосконалості та схематичності, все одно залишається видовищним проектом, котрий додає вражень. І цей козир здатний зіграти важливу роль щодо вибору глядача. Стрічка містить достатньо сюрпризів, добротний візуал, що супроводжує подорож в інший світ, чудовий склад виконавців та майже повну відсутність нудьги. Гарного перегляду!

Якого би туману не напускав, свого часу, Рідлі Скотт на зміст "Прометея", проект все ж виявився приквелом до його фільму 1979 року "Чужий". Але при всій залученості стрічка принципово відрізняється від логічного попередника та від більшості наступників. Насамперед, поставленою доказами під сумнів спроможністю віри та релігійності, разом з традиційною для режисера темоюсутності людини, котра розглядається на прикладі робота-синтета, що, з одного боку, створений як асистент власника, а з іншого, переймається про відсутність та неспроможність набуття рис та відчуттів, притаманних лише людині.
Повернувшись, за понад 30 років, до першого фільму Скотт вирішив переосмислити накопичені жанрові штампи, як і тоді з "Чужим". У результаті світ побачили космічна опера замість клаустрофобного трилера та буйство дизайну замість аскетичного антуражу. Звісно, цьому значною мірою сприяли новітні технології, але без ідей та почуття міри творця тут теж не обійшлося. А ще справа у тому, що метр відомий противник повної заміни декорацій графікою. Він переконаний у тому, що краще переплатити за макети для взаємодії та виграти на більш переконливих реакціях акторів. І дивлячись на результат - розумієш всю правоту. До того ж, невід'ємною частиною його творчості є здатність задаватися складними питаннями з неоднозначними відповідями. Отже, стрічка "Прометей" є репутаційною роботою у жанрі наукової фантастики, зі змістом, чудовим візуальним наповненням та професійним акторським складом, що буде цікава не тільки шанувальникам згаданої вище серії фільмів.

Ридли Скотт, режиссер, ставший знаменитым благодаря трилогии фантастических хорроров "Чужой", которые не смотрел, наверное, только истинный ненавистник жанра. В этом фильме было все - захватывающий сюжет, страх, впечатляющие сцены, но отсутствовала одна очень важная деталь - философский подтекст. Почему-то от фантастики всегда ждешь чего-то такого, что немного приоткроет новые пути к расширению сознания, или поможет посмотреть на мир под другим углом. "Чужой" - просто хороший ужастик, который необычно "подали", и особенно это становится заметно после просмотра "Прометея".

Этот фильм становится чем-то совершенно новым, как для режиссера, так и для его искренних фанатов. Начнем с сюжета, он открывает новую версию о нашем создании - будто мы стали творением неких Атлантов или, как их там называют, Создателей. И тут же проливается свет на то, откуда взялся тот самый Чужой из знаменитой трилогии. Фильмы связаны. Но! Это не одно и тоже. Сюжет строится достаточно динамично и чтобы четко понимать происходящее, нужно смотреть максимально внимательно (этим можно объяснить отзывы на счет "запутанности" и "несостыковок" в фильме). Главную героиню, представительницу земной цивилизации, играет красавица Шарлиз Терон. Она отлично передала образ девушки, которой власть, деньги и различные развлечения заменили веру в духовность. Образ получается достаточно ярким и показательным - смотришь, узнаешь себя и становится стыдно.

В остальном состав актеров немного "не дотягивает". Для такого фильма не хватает дополнительной живости. Сама идея фильма из-за актерской игры может показаться кому-то размытой, будто с одного фрагмента сюжет сразу перескакивает на другой.
Еще хочется ответить красоту Космоса, который в этом фильме выглядит очень естественно. Некий минимализм, который просто необходим качественной фантастике, ведь фильмы такого жанра так и так получаются перенасыщены экшеном. Так что восприятие картинки было приятным, некоторые моменты буквально завораживали. Такой Космос еще раз подчеркивает, что "Прометей" - это еще и научная картина, а не простой блокбастер.

По сравнению с теми же самыми "Звездными войнами" выглядит реалистичнее, и некоторые идеи даже кажутся вполне правдивыми, заставляют задуматься. Фильм мне понравился, по крайней мере, ожидания точно оправдал