aleksandr.fedorov
Рецензий: 347
Дуже куций нащадок Сталкеру.
Як то кажуть - хочеш екстриму - подбай, перш за все, про безпеку. Але, мабуть, веселих західних туристів з надлишком адреналіну та браком IQ, ніхто не попереджав про це. Замість традиційних прогулянок вони обрали дику екскурсію до Чорнобильської зони відчуження з "досвідченим" провідником Юрієм. І хоча місцевий стан речей наводить до сумних думок про тлінність буття, молодь сміється та радіє, але, звісно, недовго... Все згідно відомих та суворих жанрових догм. Приблизно такий короткий зміст... Читать полностью
Як то кажуть - хочеш екстриму - подбай, перш за все, про безпеку. Але, мабуть, веселих західних туристів з надлишком адреналіну та браком IQ, ніхто не попереджав про це. Замість традиційних прогулянок вони обрали дику екскурсію до Чорнобильської зони відчуження з "досвідченим" провідником Юрієм. І хоча місцевий стан речей наводить до сумних думок про тлінність буття, молодь сміється та радіє, але, звісно, недовго... Все згідно відомих та суворих жанрових догм. Приблизно такий короткий зміст фільму режисера Бредлі Паркера "Заборонена зона".
Місцем зйомок була обрана, переважно, Сербія і, треба зауважити, для такого бюджетного кіно панорами покинутого міста та околиць виглядають, досить, переконливо, чого не скажеш про дії, котрі відбуваються на екрані. Все відверто заштамповано прийомами дешевого жахастика - біганина у темряві, нечіткі кадри, паніка, галас, тощо. Загалом, цікавість до картини починає зникати так і не з'явившись. Далі горезвісні "туристи-екстремали", відповідно до тих же рамок жанру, починають рідшати своїми рядами, заглиблюючись у темряву та стикаючись з чимось або кимось дуже нечітко визначеним. Події падають до рівня якогось жалюгідного фарсу.
Отже, якщо не враховувати зовнішність Олівії Дадлі та фінальний трек Мериліна Менсона, стрічка "Заборонена зона" виявилася відверто безнадійною та мінімально цікавою. Сама по собі тема, при наявності відповідних коштів та фантазії/таланту, все ще перспективна, але, як виявилося, ні того ні іншого автори не мали у розпорядженні. З означених причин, глядачі, що оминуть увагою дане творіння, абсолютно нічого не втратять.
5 / 10
Беовульф
Рецензий: 4
Это не Сталкер
Мда... я ожидал от фильма большее, но как часто бывает оказалось дешёвым неинтересным, непонятным и так далее фильмом. Начнём с того что даже ракурсы съёмки здесь какие то безолаберные что ли. Нет многие скажут что так даже реальнее и правдоподобнее когда оператор с камерой бегает вместе с актёрами. Но здесь это выглядит как непонятно что. Далее, основное действо происходит в темноте или ночью когда разобрать что либо становится сложновато, и прибавив к этому трясущуюся камеру разобрать что... Читать полностью
Мда... я ожидал от фильма большее, но как часто бывает оказалось дешёвым неинтересным, непонятным и так далее фильмом. Начнём с того что даже ракурсы съёмки здесь какие то безолаберные что ли. Нет многие скажут что так даже реальнее и правдоподобнее когда оператор с камерой бегает вместе с актёрами. Но здесь это выглядит как непонятно что. Далее, основное действо происходит в темноте или ночью когда разобрать что либо становится сложновато, и прибавив к этому трясущуюся камеру разобрать что либо становится вообще нельзя, только вопли актёров в темноте. Но что больше всего убивает это то что сам режиссёр не может определиться, у него кино про призраков или людей мутантов? Ибо здесь фигурируют и призраки в виде девочки освещённой фонарём, и непонятные лысые типы в телогрейках это уже мутанты. Вообщем редкостное неуважение к зрителям и собственной аудитории к просмотру сердечно не рекомендую.
1 / 10
Наверх