aleksandr.fedorov
Рецензий: 346
Бездумний екшен з саркастичним гуморком.
Можна сміливо стверджувати, що назва фільму "Напролом", певним чином, є творчим кредо Люка Бессона, який став одним із сценаристів даної картини. Француз завжди намагається зайняти глядача динамічним видовищем, приправленим невибагливим гумором, та періодично навалювати залихвацькі загини у сюжет, не дуже переймаючись їх художньою та логічною доцільністю.При цьому вигадувати щось нове зовсім не обов'язково, про що також свідчить стрічка. Так от, глядачу пропонують заглянути у недалеке майбутнє... Читать полностью
Можна сміливо стверджувати, що назва фільму "Напролом", певним чином, є творчим кредо Люка Бессона, який став одним із сценаристів даної картини. Француз завжди намагається зайняти глядача динамічним видовищем, приправленим невибагливим гумором, та періодично навалювати залихвацькі загини у сюжет, не дуже переймаючись їх художньою та логічною доцільністю.При цьому вигадувати щось нове зовсім не обов'язково, про що також свідчить стрічка. Так от, глядачу пропонують заглянути у недалеке майбутнє , а саме 2079 рік, та стати свідком дійства у космосі. "Майбутнє", переважно, представлене на початку швидкісним і, разом з тим, дивним та погано відображеним мотозасобом, а "космос", здебільш, відділеннями орбітальної станції-в'язниці та дуже схожими на кадри з "Зоряних воєн" епізодами. На цьому псевдофутуристичне оточення мабуть обмежується. Решта - звичний бойовик, з зухвалим та трохи ледачим спецагентом, 500-ми запеклими психами-головорізами у замкненому просторі, зовсім незначною детективною інтригою, бійками, стріляниною та об'єктом порятунку в обличчі, не мало не багато, президентської доньки, що виконувала там місію гуманності (бляха).
На жаль, такі розбірки є лише варіацією неодноразово баченого та не несуть нічого нового і, тим паче, надзвичайного. Того самого агента зі складним характером виконує Гай Пірс, жіночий образ, що несе зекам філантропічну дурню, за Меггі Грейс, максимально крутий засуджений - Вінсент Ріган, максимально неадекватний - Джозеф Гілган, до речі, саме він є найхаризматичнішим споміж усіх.
У той же час, можна віддати належне фільму, бо вся ця ганьба деякий час виглядає досить бадьорою та майже не обтяжуючою, не дивлячись на відчутні сюжетно-сценарні прогалини та загальну невигадливість.
Отже, який висновок.? Та промстий, як і сама стрічка "Напролом", котра підтримує ледь живий вогник цікавості до показаних у ній подіях, переважно за рахунок динаміки. Хтось перегляне за інерцією, хтось через надлишок вільного часу. Таким чином і нашкрябало кіно стійкий прибуточок авторам та виконавцям.
6 / 10
aleksandr.fedorov
Рецензий: 346
Самозакоханий агент проти космо-в'язнів.
Ім'я Люка Бессона вже давно є торговельним брендом, однією з характерних особливостей котрого є прихильність до жанрового кіно у його голлівудському, суто розважальному, розумінні з деякими європейськими кластерами. Стрічка "Напролом" - його типова спеціалізація. Відданістьзгаданого митця та його "Europe Corp.", передбачає наявність певних перевірених прийомів та штампів, іноді аж до балансування на тонкому краю плагіату. Таке враження і цього разу - режисери-дебютанти разом із самим Бессоном... Читать полностью
Ім'я Люка Бессона вже давно є торговельним брендом, однією з характерних особливостей котрого є прихильність до жанрового кіно у його голлівудському, суто розважальному, розумінні з деякими європейськими кластерами. Стрічка "Напролом" - його типова спеціалізація. Відданістьзгаданого митця та його "Europe Corp.", передбачає наявність певних перевірених прийомів та штампів, іноді аж до балансування на тонкому краю плагіату. Таке враження і цього разу - режисери-дебютанти разом із самим Бессоном за сценариста взяли знайому сюжетну основу, можливо роботи Карпентера, трохи додали-прибрали-змінили, і ось вам головний герой - агент чогось таємного у обличчі підкачаного Гая Пірса, підставлений колегами, але врешті задіяний у надзвичайно відповідальній місії, що триватиме у космосі. А далі - болісно знайомий порятунок важливої персони з місця, що кишить головорізами та психами, над якими до того ж проводяться всілякі не зовсім законні експерименти. На догоду "маминих циніків" стрічка здобрена невигадливим гумором саркастичної моделі.
Чесно кажучи, у своєму захопленні жанровими шаблонами автори фільму "Напролом" іноді перегинають палку у одному, і зовсім нехтують іншим, наприклад логічними деталями. З іншого боку, зрозуміло, що їх продукти не претендують на звання високохудожніх творів, і, натомість, є відверто комерційними проектами, розрахованими на певне коло споживачів.
6 / 10
Наверх