
Божевільна політика та космічна конфронтація.
Фінн Тімо Вуоренсола, що став режисером фільму "Залізне небо", створив не стільки помітне кіно, скільки, не побоїмося пафосу, соціологічний феномен..
Стрічка розповідає про напад на Землю нацистів, котрі після 1945 року оселилися на темній частині Місяця. Різним європейським фондам підтримки кіноіндустрії вдалося зібрати до 7.5 мільйонів євро на реалізацію проекту. З такими незначними, за голлівудськими мірками, грошима, авторам вдалося створити непоганий стімпанковий напівтреш, замішаний на... Читать полностью
Стрічка розповідає про напад на Землю нацистів, котрі після 1945 року оселилися на темній частині Місяця. Різним європейським фондам підтримки кіноіндустрії вдалося зібрати до 7.5 мільйонів євро на реалізацію проекту. З такими незначними, за голлівудськими мірками, грошима, авторам вдалося створити непоганий стімпанковий напівтреш, замішаний на... Читать полностью
Фінн Тімо Вуоренсола, що став режисером фільму "Залізне небо", створив не стільки помітне кіно, скільки, не побоїмося пафосу, соціологічний феномен..
Стрічка розповідає про напад на Землю нацистів, котрі після 1945 року оселилися на темній частині Місяця. Різним європейським фондам підтримки кіноіндустрії вдалося зібрати до 7.5 мільйонів євро на реалізацію проекту. З такими незначними, за голлівудськими мірками, грошима, авторам вдалося створити непоганий стімпанковий напівтреш, замішаний на пародіях до цілої купи стрічок, з катастрофами на кшталт "Дня незалежності" та "Армагедона" включно. До того, що опинилося на екрані, можна віднестися по-різному. Жарти у картині не завжди на висоті, та і ритмічність іноді кульгає на обидві ноги, але, в той же час, дизайн нацистської місячної станції здатний прикувати погляди глядачів. А якщо повернутися до згаданого вище соціологічного феномену, то варто звернути увагу на неабияку свободу інтерпретації геополітичної ситуації у світі та ролі, яку у ньому відіграють Сполучені Штати. Те, з якою легкістю автори проводять однозначні паралелі між нацизмом та, так званою, американською демократією викликає, принаймні, повагу. Можливо, "Залізне небо" є дуже неприємним для США зрізом масової свідомості населення решти світу, не претендуючи при цьому на політичний маніфест. Фільм досить легко сприймається, як комедія на фантастичній основі. Звісно, не рівня блокбастеру, та приділеної до нього уваги, у більшості, вартий.
Стрічка розповідає про напад на Землю нацистів, котрі після 1945 року оселилися на темній частині Місяця. Різним європейським фондам підтримки кіноіндустрії вдалося зібрати до 7.5 мільйонів євро на реалізацію проекту. З такими незначними, за голлівудськими мірками, грошима, авторам вдалося створити непоганий стімпанковий напівтреш, замішаний на пародіях до цілої купи стрічок, з катастрофами на кшталт "Дня незалежності" та "Армагедона" включно. До того, що опинилося на екрані, можна віднестися по-різному. Жарти у картині не завжди на висоті, та і ритмічність іноді кульгає на обидві ноги, але, в той же час, дизайн нацистської місячної станції здатний прикувати погляди глядачів. А якщо повернутися до згаданого вище соціологічного феномену, то варто звернути увагу на неабияку свободу інтерпретації геополітичної ситуації у світі та ролі, яку у ньому відіграють Сполучені Штати. Те, з якою легкістю автори проводять однозначні паралелі між нацизмом та, так званою, американською демократією викликає, принаймні, повагу. Можливо, "Залізне небо" є дуже неприємним для США зрізом масової свідомості населення решти світу, не претендуючи при цьому на політичний маніфест. Фільм досить легко сприймається, як комедія на фантастичній основі. Звісно, не рівня блокбастеру, та приділеної до нього уваги, у більшості, вартий.