Чудове завершення трилогії.
Напевно,"Темний лицар" залишається найвдалішою трилогією від Крістофера Нолана про Бетмена. Ця серія, у рамках франшизи, певною мірою перевершує всі попередні роботи про персонажа.
За сюжетом - протягом восьми років Бетмен не дає знати про себе. Весь цей час Брюс Вейн самітниться, його компанія поступово банкротує, а громадськість забуває про колишнього ексцентричного мільярдера. Його самого мало що турбує, але залишилися люди, котрі памятають і Брюса, і Бетмена та періодично намагаються змусити його повернутися до життя. І ось Темний лицар, над яким все ще нависає звинувачення у смерті Гарві Дента, повертається, коли з'являється реальна загроза від нещадного Бейна, що готовий на все, заради виконання вироку щодо мешканців Готем-Сіті...
Безумовно, завершальна частина трилогії є більш насиченою - тут більше персонажів, більше локацій, більше сюжетних ліній. І від цього стрічка виграє. Можливо, це одна з відмінних особливостей серії, бо згадуючи «попередніх Бетменів», можна зазначити, що у них Готем був далеко не на передньому плані, а Нолан вдихнув нове життя в це місто, зробив його певним символом сучасного суспільства.
У фінальній частині головний герой отримує досить сильного ворога у виконанні Тома Харді. Звісно, його неможливо порівнювати з Джокером, бо за своєю психологією це зовсім інші лиходії. Перший - сильний лідер та провокатор, другий - харизматичний у своєму божевіллі та підступний. Також у стрічці присутні відразу дві рокові жінки:аристократична Міранда Тейт (Маріон Котіяр) та авантюрна Селіна Кайл (Енн Гетевей). Типажі актрис значно різняться, тому симпатії глядачів поділені за уподобаннями. Ще одним новим персонажем з табору "хороших хлопців" став поліцейський Блейк (Джозеф Гордон-Левітт).
Альфред (Майкл Кейн), Фокс (Морган Фрімен) та комісар Гордон (Гері Олдмен) залишилися у фільмі при виконанні своїх стандартних функцій. Шанувальники Крейна/Опудала також матимуть приємний сюрприз - Кілліан Мерфі повертається в несподіваний момент. Взагалі, "Темний лицар: Повернення" має майже бездоганне акторське виконання. У картині не так багато спецефектів, але присутні - незмінно якісні та відповідні до загальних похмурих тонів.
Як висновок - фінал трилогії досить напружений та навіть драматичний, такий що вигідно виділяється з усього кіновсесвіту DC.
Озираючись на початок серії, можна помітити, як насправді відкрили образ Брюса Вейна сценаристи та режисер. Усі три фільми поступово збирають характер персонажа, демонструють його переваги та недоліки, водночас залишаючи місце для образів протистоячих йому лиходіїв, котрі, треба визнати, були теж чудовими.
І врешті-решт, зауваження - для об'єктивної оцінки краще переглянути трилогію повністю. Це все одна історія з багатьма внутрішніми з'єднаннями, багатошаровістю та напруженням - яскравий приклад доброго голлівудського кіно, яким воно має бути, що не адаптується до аудиторії, а намагається її створити.
За сюжетом - протягом восьми років Бетмен не дає знати про себе. Весь цей час Брюс Вейн самітниться, його компанія поступово банкротує, а громадськість забуває про колишнього ексцентричного мільярдера. Його самого мало що турбує, але залишилися люди, котрі памятають і Брюса, і Бетмена та періодично намагаються змусити його повернутися до життя. І ось Темний лицар, над яким все ще нависає звинувачення у смерті Гарві Дента, повертається, коли з'являється реальна загроза від нещадного Бейна, що готовий на все, заради виконання вироку щодо мешканців Готем-Сіті...
Безумовно, завершальна частина трилогії є більш насиченою - тут більше персонажів, більше локацій, більше сюжетних ліній. І від цього стрічка виграє. Можливо, це одна з відмінних особливостей серії, бо згадуючи «попередніх Бетменів», можна зазначити, що у них Готем був далеко не на передньому плані, а Нолан вдихнув нове життя в це місто, зробив його певним символом сучасного суспільства.
У фінальній частині головний герой отримує досить сильного ворога у виконанні Тома Харді. Звісно, його неможливо порівнювати з Джокером, бо за своєю психологією це зовсім інші лиходії. Перший - сильний лідер та провокатор, другий - харизматичний у своєму божевіллі та підступний. Також у стрічці присутні відразу дві рокові жінки:аристократична Міранда Тейт (Маріон Котіяр) та авантюрна Селіна Кайл (Енн Гетевей). Типажі актрис значно різняться, тому симпатії глядачів поділені за уподобаннями. Ще одним новим персонажем з табору "хороших хлопців" став поліцейський Блейк (Джозеф Гордон-Левітт).
Альфред (Майкл Кейн), Фокс (Морган Фрімен) та комісар Гордон (Гері Олдмен) залишилися у фільмі при виконанні своїх стандартних функцій. Шанувальники Крейна/Опудала також матимуть приємний сюрприз - Кілліан Мерфі повертається в несподіваний момент. Взагалі, "Темний лицар: Повернення" має майже бездоганне акторське виконання. У картині не так багато спецефектів, але присутні - незмінно якісні та відповідні до загальних похмурих тонів.
Як висновок - фінал трилогії досить напружений та навіть драматичний, такий що вигідно виділяється з усього кіновсесвіту DC.
Озираючись на початок серії, можна помітити, як насправді відкрили образ Брюса Вейна сценаристи та режисер. Усі три фільми поступово збирають характер персонажа, демонструють його переваги та недоліки, водночас залишаючи місце для образів протистоячих йому лиходіїв, котрі, треба визнати, були теж чудовими.
І врешті-решт, зауваження - для об'єктивної оцінки краще переглянути трилогію повністю. Це все одна історія з багатьма внутрішніми з'єднаннями, багатошаровістю та напруженням - яскравий приклад доброго голлівудського кіно, яким воно має бути, що не адаптується до аудиторії, а намагається її створити.