Моральні дивності літніх людей.
Свою повнометражну кінокартину "45 років" британський режисер та сценаристЕндрю Хейприсвятив взаєминам літньоїподружньої пари, що має за плечима 45 років спільного життя. Після інформації, на котру ніхто не сподівався, дружині додається черговий головнийбіль - усвідомлення того, що серце її чоловіка може все ще належати тій молодій жінці з минулого, про яку йдеться у повідомленні...
На перший погляд, герої фільму Кейт та Джефф Мерсери - цілком звичайне подружжя, що одноманітно та нудно проживає свої дні. Затишний будинок, улюблений пес, друзі, що часом нервують, відвідування кафе, рідкі подорожі... Загалом, така собі середньостатистична сім'я на заслуженому відпочинку. Та трагічні новини змушують цих людей пройти важке випробування, що кидає тінь на всі попередні 45 років.
Шарлотта Ремплінг та Том Кортні цілком переконливі у своїх образах, але головним героям досить складно співпереживати, враховуючи їх досвід настільки довгого спільного життя та ті, майже, безпідставні емоційні випробування, у котрих вони загрузли на старість. Прожити разом майже півстоліття і врешті зрозуміти, що у самої близької тобі людини є величезна таємниця, що ховається у серці всі ці роки. І те повідомлення, ніби отруєне зерно, починає пускати коріння у стосунки головних героїв, котрих, здавалося би, після такого часу разом, вже ніщо не повинно чіпати.
В цілому, у Ендрю Хея вийшла дуже нудна, тиха та мало актуальна, з точки зору літніх відносин, драма з нескінченними розмовами та довгими сценами, що показує один тиждень дивного емоційного підйому, котрий взагалі не повинен був мати місце.
На перший погляд, герої фільму Кейт та Джефф Мерсери - цілком звичайне подружжя, що одноманітно та нудно проживає свої дні. Затишний будинок, улюблений пес, друзі, що часом нервують, відвідування кафе, рідкі подорожі... Загалом, така собі середньостатистична сім'я на заслуженому відпочинку. Та трагічні новини змушують цих людей пройти важке випробування, що кидає тінь на всі попередні 45 років.
Шарлотта Ремплінг та Том Кортні цілком переконливі у своїх образах, але головним героям досить складно співпереживати, враховуючи їх досвід настільки довгого спільного життя та ті, майже, безпідставні емоційні випробування, у котрих вони загрузли на старість. Прожити разом майже півстоліття і врешті зрозуміти, що у самої близької тобі людини є величезна таємниця, що ховається у серці всі ці роки. І те повідомлення, ніби отруєне зерно, починає пускати коріння у стосунки головних героїв, котрих, здавалося би, після такого часу разом, вже ніщо не повинно чіпати.
В цілому, у Ендрю Хея вийшла дуже нудна, тиха та мало актуальна, з точки зору літніх відносин, драма з нескінченними розмовами та довгими сценами, що показує один тиждень дивного емоційного підйому, котрий взагалі не повинен був мати місце.