Кузены

Порівняно молодий, на час створення фільму, іспанський режисер Даніель Санчес Аревало вже встиг запамятатися своїми роботами, прикладом яких є "Темно-синій, майже чорний" та "Товстуни". Його картину 2010 року "Кузени" з попередніми ріднить не тільки загальна тема, котру можна охарактеризувати як дослідження людських відносин, але і чіткий авторський стиль та заангажований перелік акторів, таких як Кім Гутьєррес, Рауль Аревало та Антоніо де ла Торре. Окремі глядачі можуть побачити далеку формальну схожість "Кузенів" з більш відв'язними голлівудськими фільмами у дусі подорожі молодих людей у пошуках розваг або самих себе. Та це тільки на перший погляд. Герої іспанської стрічки переслідують трохи інші цілі. Один з них, на імя Дієго, нарешті навчиться приймати незалежні рішення та зробить дуже важливий для себе життєвий вибір, інший з двоюрідних братів виявить, що під його маскою впевненості та зухвалості прихована тонка душа, а останній навчиться долати свої найсильніші страхи та фобії за допомогою компанії з дев'ятирічною дитиною.
Звісно, "Кузени" далеко не бездоганна стрічка, особливо перші 30 хвилин, що страждають від вад у ритмі та невизначеності персонажів. Але далі вони стабілізуються та розвиваються, і сюжет починає ненавязливо, з легким гумором та тінню смутку, втягувати глядача у коло подій, що розгортаються. Отже, стрічку Аревало можна впевнено віднести до доброго європейського кіно, котре не розбурхує психіку та не несе вульгарністю, а опосередковано сприяє спокою та становленню життєствердженності.