Ловушка для невесты

Чи можна назвати стрічку "Пастка для нареченої" позитивною та розслаблюючою комедією.? При певних обставинах та настрою - можливо. Але при більшості умов - навряд чи. Натягнута гра, скупий сюжет та якась художня обмеженість не сприяє ні переконанню, ні розчуленню глядача.Здавалося би, і актори не новачки, зокрема Еліс Ів, Девід Теннант та Келлі Макдоналд, досвіду мало вистачити, тим паче для представленого фільмом жанру. Та щось не тягне кіно, не викликає цікавості та, звісно, не вражає. Чи тут винні загальні чинники, чи індивідуальні - глибоким аналізом не має бажання займатися.
Взагалі історія про "підставну наречену", котра раптом виявляється милішою за справжню, далеко не нова і експлуатується, з різним успіхом, вже багато років. Тож справа не у неї. Скоріше у сценарії та режисурі, що зробили її досить посередньою, у той же невтішний бік спрямовують і діалоги.
Отже, нібито романтична комедія "Пастка для нареченої" не є тим продуктом кіновиробництва, що можна рекомендувати комусь, відмінному від шанувальника серіалів та фонового перегляду. Шкода, бо британці, безперечно, здатні на краще.

Невідомо, чи мала намір режисерка Шері Фольксон наслідувати класичні європейські комедії, але у своєї роботі під назвою "Пастка для нареченої" вона, навмисно чи ні, змішала всі відомі штампи сюжетів про зникнення, з тих чи інших причин, наречених з під вінця. Врезультаті, стрічка виявилася невибагливою, трохи неохайною та надзвичайно сентиментальною сумішшю шотландського гумору, локалізованої чарівності та путівника по остріву Хегг.
Щодо сюжету, то насправді ніхто не заманював наречених у жодні пастки, як свідчить прокатна назва, оскільки в оригіналі вона звучить як "Наречена-приманка", що більше відповідає подіям, котрі розгортаються на екрані. Різниця очевидна і без переказу сюжету.
Що стосується кінематографічних якостей картини, то, до її створення, режисерка, втім як і сценаристи, плідно працювали на телебаченні, і різниця між засобами, напрямами та особливостями, з дозволу сказати, теж очевидна. Тож місіс Фольксон зняла ще одне, так зване, телемуві, лише трохи більших масштабів. Видимі недоліки цього продукту частково загладжують скромні локації шотландських островів та наявність таких перевірених акторських кадрів, як Келлі Макдональд і Девід Теннант, а також неперевірених персоналій у ролях аборигенів Хеггу, що створюють досить барвисту місцеву атмосферу. Насправді, професійній частині акторського складу і особливо напружуватися не доводилося, оскільки фільм, як згадувалося, здебільше побудований на штампах, хоча ледь помітні, тонкі нюанси, до характерів своїх героїв їм вдалося привнести. За що їм шана та хвала.
Як висновок, "Пастка для нареченої" - цілком посереднє творіння, що ніяк не вплине на жанр та загубиться серед численної кількості подібних, але перед цим, все ж, збере певне коло глядачів.